Ринкова економiка

4.2.4. Повне і командитне товариство

4.2.4. Повне і командитне товариство

Повне товариство

Повним товариством називається таке товариство, коли група осіб - громадяни, юридичні особи або особи і громадяни - домовляються про створення підприємства для спільного ведення будь-якої господарської діяльності. При цьому вони роблять певні внески (майном, грішми, цінними паперами і т.н.) і створюють власність, обособлену від них. Саме ця спільна, пайова власність і створює базу для їх спільної господарської діяльності.

Характерною особливістю повного товариства є те, піо учасники його несуть солідарну відповідальність по зобов’язаннях товариства усім своїм майном. Див.схему 80.

Схема 80. Характерні риси повного товариства

При такій формі підприємництва кредитор має право стягнути борг з будь-якого учасника за своїм вибором. У цьому випадку учасник, який повністю сплатить пред’явлені йому борги, має право звернутися з вимогою до інших учасників про відшкодування понесених ним збитків пропорційно частці кожного у майні товариства.

Ведення справ повного товариства, на відміну від інших товариств, де створюється Рада і виконавчі органи, здійснюється або всіма учасниками, або одним, або декількома, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяі повноважень визначається дорученням, яке повинно бути підписанним іншими учасниками товариства.

Основою створення повного товариства є договір учасників. Ніякого статуту члени його не складають і при реєстрації пред'являють лише договір про засновництво, де визначається, хто скільки вносить коштів, у якій формі приймає участь у господарській діяльності, як буде ділитися прибуток між учасниками. Законом також не передбачено, що в такому товаристві обов'язково треба вести облік прибутків і збитків. Слід звернути увагу і на таку обставину. З отриманого товариством прибутку податки не повинні стягуватися (російське законодавство це фіксує). Чому? Тому, що прибуток учасники ділять між собою, потім кожен добавляє цей прибуток до своїх доходів або прибутку, які він уже має (отримав від інших видів діяльності). І вже з цієї суми кожен окремо платить податки. (В майбутньому,коли ми перейдемо до складання декларацій про свої.доходи - це буде нормальним явищем).

Повне товариство, як і будь-яке, повинно мати свою назву, причому у назві обов'язково повинен бути вказаний хоча б один з учасників. Повне товариство - це підприємство і, отже, має всі права підприємства.

Командитне товариство

Командитним товариством визнається таке товариство, яке включає поруч з учасниками, які несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном, також учасників, відповідальність яких обмежується лише внесками у майно товариства. Отже, у такому товаристві є дійсні члени і вкладники. Дійсні члени за своїми правами, відповідальністю і тому іншому нічим не відрізняються від учасників повного товариства. Вони точно так само несуть, наприклад, солідарну відповідальність за борги усім своїм майном. Див. схему 81. Таке товариство називають ще "товариством на вірі”. Чому? Кожен з дійсних членів (засновників) має право виступати від імені товариства,укладати будь-які угоди. Звичайно, що дійсні члени можуть і обмежити це право, домовившись між собою, хто має кікс право, а хто ні. Не вже внутрішня справа. Може трапитися і так, що якийсь дійсний член товариства уклав невигідну угоду і зробив товариство банкрутом. Ну що ж, довіра є довіра. Сенс цього товариства саме в тому, що учасники, які в ньому об‘єднуються, довіряють один одному. Хоча в бізнесі це досить делікатна справа.

Схема 81. Характерні риси командитного товариства

Як вже говорилося, основним юридичним документом командитного товариства є засновницький договір. Цей договір, окрім загальних умов, які є в таких договорах будь-якого товариства, повинен включати розмір частки кожного з учасників (дійсних членів) з повною відповідальністю, порядок внесення ними своєї частки, форму їх участі у справах товариства. Відносно вкладників вказується лише сукупний розмір їх внесків у майні товариства. Причому цей сукупний внесок не повинен перевищувати 50% майна товариства, вказаного у засновницькому договорі. До моменту реєстрації командитного товариства вкладники повинні внести не менше 25%, свог о внеску. В договорі відмічається також склад і порядок внесення внесків вкладниками. Управління справами командитного товариства здійснюється лише дійсними членами з повною відповідальністю. Якщо такий учасник лише один, управління здійснюється ним одноосібно. Отже, у таких товариствах права учасників не рівні. Тільки дійсні члени, які відповідають усім своїм майном, мають право приймати рішення, направлені на використання спільного майна товариства. Вкладники ж права голосу не мають. Вони є лише учасниками у розподілі прибутку на свій вкладений капітал. Частина прибутку, яка виділяється вкладникам командитного товариства, виплачується їм у вигляді процентів на їхні внески.

Прибуток, що залишається після виплати процентів, дійсні члени ділять між собою. Отже, в принципі, чистий прибуток у такому товаристві ділиться на 2 частини. Одна частина йде на виплату процентів вкладникам за заздалегідь визначеними нормами, друга частина, що залишається, поступає засновникам - дійсним членам. Вони ж свою частку можуть або поділити між собою, або ж частину направити на якісь колективні потреби (утворення різних фондів, розвиток виробниц тва і т.д.), а решту поділити між собою в залежності від питомої ваги їх частки у загальному майні товариства.

Примітка. Командитне товариство, воно ж товариство на вірі, -змішане товариство, згідно Закону України і російського законодавства - юридична особа, тому що тут змішана відповідальність. Дійсні члени відповідають усім своїм майном, члени-вкладники лише тим майном, яке вони внесли. За законами ж латвійськими і литовськими змішані товариства не є юридичними особами. Це слід знати для визначення міри відповідальності при укаладені угод з росіянами і прибалтами, де контрагентами будуть виступати змішані товариства.

Командитне товариство припиняє свою діяльність на підставах, які є загальними для всіх товариств (передбачених Законом), а також у випадку вибуття усіх учасників з повною відповідальністю. У випадку вибуття усіх вкладників дійсні члени (з повною відповідальністю) мають право замість ліквідації товариства перетворити його у повне товариство.

Висновки.

1. Господарські товариства - основна, найбільш поширена організаційна форма,у якій здійснюється підприємництво в Україні. Діяльність їх регламентується Законом “Про господарські товариства”.

2. Інтенсивне зростання кількості господарських товариств сприяє вирішенню трьох важливіших соціально-економічних проблем. По-перше, нові господарські товариства -це нові робочі місця. Отже, послаблюється проблема зайнятості населення. По-друге, через господарські товариства значна частина вільних грошових коштів населення втягується в економічний оборот. По-третє, виникає можливість творчу комерційну ініціативу людей скерувати в русло легальної економіки.

3. Ефективна діяльність господарських товариств, а, отже, і підприємництва в Україні в значній мірі залежить від створення відповідної нормативно-правової бази.