Ринкова економiка

3.3.1. Проблема монополізму в економіці України

3.3.1. Проблема монополізму в економіці України

Монополія

Тотальне одержавлення економіки породило тотальний монополізм у країні. Без його подолання не буде конкуренції, а без конкуренції не може бути ринку. А як це зробити? Можна запозичити зарубіжний досвід. Проте, як показує практика, його однозначно використати неможливо. Наша країна має суттєву специфіку як у рівні монополізації, так і у її розповсюдженні і методах насадження. У світі монополізм стосується лише виробничої сфери, а у нас немає такої сфери, яка б не була монополізована.

Визначаючи поняття “монополія”, необхідно виділити в ній, в першу чергу, виняткові умови, по-друге, що ці умови можуть бути створені різними обставинами (природними, економічними, політичними) і, по-третє, вони породжують виняткове право їх власників. Отже, монополія - це виняткові умови, створені різними обставинами, які породжують виняткове право володіння, розпорядження, користування і виключного впливу на ту чи іншу сферу (господарську, політичну, природну) нашого життя. Таке широке тлумачення монополії необхідне, щоб зрозуміти особливості монополізму в нашій країні. Воно включає в себе як ринкові, так і позаринкові аспекти проблеми і дає можливість аналізувати монополістичні прояви в межах адміністративно-командної системи, характеризувати монополізм не з точки зору зовнішніх його проявів, а за суттю. Це відкидає спрощений підхід до проблеми, при якому монополізм характеризується лише певними показниками: концентрація виробництва фірмами, кількість підприємств на ринку і т.д.

Особливості радянського монополізму

Монополізм, з яким має справу вітчизняна економіка, виник не тепер. Він є породженням командно-адміністративної системи і дістався нам у спадщину від колишнього СРСР. Монополізм ией істотно відрізняється від монополізму ринкового (класичного), має свою специфіку (особливості), яку треба знати, щоб виробити дійову економічну політику, скеровану на його подолання.

Ці особливості, найперше, стосуються умов виникнення радянської монополії, ролі держави в цьому процесі. По-друге, в умовах конкурентної боротьби на ринку монополістом може стати лише підприємство-лідер з найбільшим науковим потенціалом. У нашій країні відсутність конкуренції іноді породжувала монополістів на найбільш відсталій технічній основі. По-третє, різною є реакція самої економіки на виникнення і розвиток монополій. Ринкова економіка відштовхує монополію, а державна економіка прискорює процеси концентрації в їх спотворених монополістичних формах. По-четверте, особливістю нашого монополізму є те, що він охоплює всю економічну систему: “зверху-вниз”, “знизу-вверх”, а також по горизонталі, - і не лише у сфері виробництва, а й у сфері управління. Див.схему 65.

Схема 65. Відміна радянської монополії від класичної

Отже, західні монополії виростали з конкуренції на основі економічного усуспільнення виробництва (концентрації) при збереженні ринку. Радянський монополізм виростає не з конкуренції, а з універсальної державної власності, заперечення ринку.

.В яких саме формах цей монополізм себе виявляє? Державна монополія - це монополія, по-перше, на розпорядження засобами виробництва і результатами праці виробників; по-друге, на підприємницьку діяльність; по-третє, на організацію праці і виробництва; по-четверте, на розподіл продукту праці як у суспільстві в цілому, так і в кожній ланці народного господарства. А звідси і основні форми її прояву. Див.схему 66.

Схема 66. Форми прояву монополізму в економіці

Все це означає, що держава виступала головним господарюючим суб’єктом, зосереджуючи у своїх руках основні економічні функції. Вона була одночасно і як головний роботодавець, і як виробник. Таким чином, державна монополія пронизувала практично всі сфери господарського життя нашого суспільства і являла собою складовий елемент і, разом з тим, суттєву характеристику соціально-економічної системи. В умовах суцільного одержавлення вона виступала як єдино можлива форма організації суспільного виробництва. Наслідком цього стало перетворення трудящих (володарів загальнонародної власності) у найманих робітників держави, протиставлення їх інтересів, зрівняльність у розподілі, послаблення зацікавленності робітників і переважання позаекономічного примусу до праці. Саме цю спадщину необхідно долати, реформуючи національну економіку у ринковому напрямку.