Ринкова економiка

1.1.2. Функціональні типи економічних систем

1.1.2. Функціональні типи економічних систем

Вищесказане свідчить, що в ході історичного розвитку суспільства поступово формувалися певні функціональні типи економічних систем, які вбирали в себе основні елементи розглянутих моделей і застосовувалися (застосовуються) в тій чи іншій країні в залех<ності від конкретних умов. Практичне становлення нової економічної системи в Україні передбачає попереднє теоретичне визначення того, який із можливих чи нині існуючих функціональних типів економічних систем в найбільшій мірі відповідає сукупності умов розвитку і функціонування сьогоднішньої української національної економіки. Розв’язання останньої задачі повинно спиратися хоча би на найбільш загальний аналіз і характеристику основних типів таких систем. Відповідно згрупувавши, можна виділити три основних функціональних типи економічних систем, яким дано їх конспективний аналіз, маючи на увазі кінцеву мету виявлення того типу, до якого прямує сучасна українська економіка (точніше до якого повинна була б прямувати).

Адміністративна система

Тип 1. Це так звана адміністративна економічна система. В науковій економічній літературі країн СНД вона вже досить добре проаналізована на предмет як її загальної характеристики, так і її економічної ефективності. Як це вже загально визнано, така система базується, як правило, по-перше, на державній (суспільній) власності на засоби і результати виробництва, по-друге, для неї притаманними є виключно державні методи регулювання економіки, по третє, монетарна система в ній відіграє досить пасивну і суто облікову роль, по-четверте, пріорітетними є не індивідуальні, і навіть не колективні, а так звані суспільні інтереси.

Більшість сучасних вітчизняних авторів вважає, що в умовах функціонування адміністративної економічної системи ринок є відсутнім. Це помилкова уява і з неї не потрібно виходити. Для такої системи властивим є існування так званого адміністративного ринку як певної сфери обігу, ресурсів і продуктів виробництва. Але справа в тому, що цей адміністративний ринок не відіграє ролі регулятора виробництва, на ньому не приймаються, а лише реалізуються, оцінюються ті економічні рішення, які були прийняті поза ринком, у відповідних державних органах.

На думку авторів, адміністративна економічна система може більш-менш задовільно функціонувати лише в умовах екстенсивного економічного розвитку, тобто в умовах, коли по-перше, вартісна динаміка витрат виробництва (ЗіхЦі) знаходиться в прямо пропорційній відповідності з вартісною динамікою результатів виробництва (Pj х Цj):

З1хЦ1 : З2хЦ2: ... : Зn х Цn = Р1 х Ц1 : Р2 х Ц2: ... : Рm х Цm

В таких економічних умовах розвитку національної економіки зміни в динаміці вартісних обсягів затрат виробництва (як у цілому в суспільстві, так і в розрізі окремих підприємств) повністю відображаються в аналогічній зміні вартісних обсягів результатів виробництва. В такій економіці немає ніякої особливої потреби користуватися такими економічними вимірниками як ринкові ціни. Цю функцію більш-менш добре виконують звичайні директивні (адміністративні) ціни, вираховані за самою простою методикою (собівартість плюс нормативний прибуток).

По-друге, в екстенсивній економіці як затрати виробництва деякого ряду виробництв, так і результати виробництва є приблизно рівноефектними, тобто кожна одиниця затрат чи результату певного виду приносить однакову (приблизно однакову) величину економічного доходу (ефекту):

З1 х Ц1 : З2 х Ц2 : ... Зn х Цn = Е1 : Е2 : ...:En; Р1 х Ц1 : Р2 х Ц2 : ...

Рm х Цm = Е1 : Е2 : ... : Еm Тотожність як затрат, так і результатів виробництва за рівнем їх питомої економічної ефективності означає, що ми маємо можливість досить ефективно використовувати так звані балансово-нормативні методи планування. Система такого планування у вказаних вище економічних умовах успішно заміняє більш ефективну в більш зрілих суспільних умовах систему ринкового регулювання. І, нарешті, в адміністративній економіці з екстенсивним типом економічного розвитку, як таким, що їй найбільше відповідає, сукупні вартісні обсяги затрат і результатів виробництва зрівноважують один одного, становлять одну і ту ж величину;

В економіці з таким явним збалансуванням сукупних обсягів затрат і результатів виробництва якісні зрушення сильно утруднюються, що робить дуже важким процес підвищення ефективності суспільного виробництва.

Ринкова система

Тип 2. Це так звана ринкова економічна система. Для неї властивим є те, що вона спирається, по-перше, на переважно приватну власність на ресурси і фактори виробництва, по-друге, регуляція суспільного виробництва здійснюється через ринок і при допомозі ринку, по-третє, в системі методів регулювання економіки вже явно переважають економічні методи. Необхідність у ринковій економічній системі гостро виникає тоді, коли економічний розвиток набуває інтенсивного характеру. На думку авторів історична зона інтенсивного економічного розвитку і є зоною панування класичної ринкової системи. Для неї характерним є те, що, по-перше, динаміка вартісних обсягів затрат певного ряду виробництв (і=1,n) вже перестає відповідати динаміці зміни вартісних обсягів результатів (j=l,m). Як правило, вартісні обсяги результатів вже зростають швидше, ніж вартісні обсяги затрат виробництва:

31 х Ц1 : З2 х Ц2 : ... : Зn х Цn = (не дорівнює) Р1 Х Ц1 : Р2 х Ц2 : ... : Рm х Цm

 

По-друге, і сукупні затрати, і сукупні результати виробництва вже перестають бути тотожними між собою з точки зору рівня їх ефективності:

31 х Ц1 : P2 х Ц2 : ... : Зn х Цn = (не дорівнює) Е1 : Е2 ... Еn

 

Р1 х Ц1 : P2 х Ц2 : ... : Рm х Цm = (не дорівнює) Е1 : Е2 ... Еm

 

Це означає, що з позицій рівня економічної ефективності національна економіка розвивається вже нерівномірно, що робить вкрай неефективними так звані балансово-нормативні методи планування і адміністративно-директивні ціни. Економіка, якщо вона хоче і далі розвиватися інтенсивним шляхом, змушена буде здійснити переорієнтацію як на нові методи регулювання, так і на нові методи оцінки результатів економічної діяльності . На нашу думку, перехід в більшості по-стсоціалістичних країн Європи та Азії до ринкових методів регулювання і був покликаний спочатку до життя необхідністю подолання екстенсивного характеру економічного розвитку і усвідомленням необхідності всебічної інтенсифікації національних економік.

Змішана система

Тип 3. Це так звана змішана економічна система. Вона нині є пануючою в більшості ви-сокорозвинутих країн і характеризується поєднанням як адміністративних (державних), так і ринкових регуляторів національного виробництва. На думку авторів, слід виділити дві різновидності змішаної системи. По-перше, .це так звана ринково-державна економічна система. В ній основним регулятором економіки виступає конкурентний ринок, а державне регулювання економіки виступає в якості додаткового, доповнюючого. Саме така різновидність змішаної економічної системи нині панує в більшості високорозвину-их країн Заходу. По-друге, це так звана державно-ринкова економічна система. На відміну від попередньої в ній уже державне регулювання розглядається в якості основного, вихідного, первинного, а ринкове виступає в якості доповнюючого, вторинного.

Сьогоднішнім умовам розвитку більшості постсоціа-лістичних країн в найбільшій мірі відповідає формування спочатку державно-ринкової системи, а не ринково- державної. Остання може бути сформована лише після створення основ державно-ринкової системи. Значна частина реформаторів в постсоціалістичних країнах (за винятком КНР і деяких інших держав) нереалістично оцінює можливості переходу до змішаної системи ринкової регуляції національних економік. Вважається, що вже на нинішньому етапі ринкового реформування національних економік можна створювати основи ринково-державної системи, перескакуючи через етап становлення і формування державно-ринкової системи, В практиці здійснення ринкових реформ у постсоціалістичних країнах така ідеологія реформування відома під назвою “шокової терапії”. Єдиним її наслідком може бути лише економічна і соціальна деградація суспільства, що підтверджується результатами такого реформування в деяких постсоціалістичних країнах.