Ринкова економiка

1.5.1. Еволюція форм ринкової торгівлі і становлення товарних бірж

1.5.1. Еволюція форм ринкової торгівлі і становлення товарних бірж

Історія виникнення

Історично першою формою оптової торгівлі була караванна, яка з часом змінюється ярмарками та аукціонами. В міру розвитку капіталізму, традиційні форми торгівлі почали набувати особливі риси, які у XVI-XVII століттях поступово трансформуються у якісно новий інструмент торгівлі - біржу. Біржа - це форма регулярно функціонуючого оптового ринку масових замінних товарів, які продаються згідно стандартів або зразків за цінами, що офіційно встановлюються на основі попиту і пропозиції.

Перша біржа, про яку є достовірні відомості, була заснована у 1531 р. в Антверпені. Вона мала для регулярних торгів власне приміщення,над входом до якого був символічний напис: “Для торгових людей усіх народів і мов”. Згодом були створені біржі: в Тулузі і Ліоні (1549р.), Лондоні (1556р.), Гамбурзі (1558р.), Амстердамі (1586р.). В Японії біржа для торгівлі рисом утворилася у 1730р., знаменита Чікагзька біржа виникла у 1848р. В Росії перша біржа була заснована згідно указу Петра 1 у 1703р. Розвиток біржової торгівлі в Україні почався з відкриттям у 1796р. Одеської біржі. Відомими були також біржі Київська (1869р.) і Харківська (1876р.).

Свою назву, згідно найбільш поширеної в літературі версії, біржі отримали від древнєлатинського слова “бурса”, що означає гаманець. А прописку цей термін отримав ще у XV ст. в голандському місті Брюгге,де біля будинку знатного міняли Ван дер Буреє регулярно збиралися купці з різних країн для обміну валюти та торговою інформацією. На гербі міняли було зображено три шкіряних гаманця ("тер буреє"), жителі Ьрюгге з часом так і стали називати торгову площу Буреє. Поступово слово трансформувалося в Біржу і почало означати торгове місце, ринок. Отже, сучасні товарні біржі продукт тривалої еволюції. Вони пройшли ряд етапів свого становлення і послідовно приймали різні форми. Відповідно до цього формувалися види біржових операцій і угод. Усвідомлення цього історичного процесу дає можливість спрогнозувати перспективу становлення і розвитку наших вітчизняних бірж.

З самого початку товарна біржа формується як відкрита організація , яка торгує реальним товаром. На таких біржах забезпечується вільний доступ до біржових операцій самих клієнтів-продавців і замовників-покупців. Це ідеальний варіант відкритої біржі, тому, що він не зобов’язує контрагентів користуватися послугами посередників. В міру ускладнення виробництва і взаємозв’язків між учасниками торгівлі з’являється необхідність у залученні спеціалізованих торгових агентів, які виділяються з середовища самих клієнтів-замовників, або набираються зовні. Цей етап характеризується утворенням відкритої біржі змішаного типу, де поруч із самими продавцями і покупцями функціонує дві групи посередників: брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта і дилери, які здійснюють операції від свого імені і за власний рахунок. Поява посередників-професіоналів дозволяє не тільки прискорити оборот товарної маси, але і мобілізувати необхідний для укладання угод з відстроченим платежом капітал.

Закон України “Про товарну біржу” передбачає, що біржові операції дозволяється здійснювати членам біржі або брокерам. А це вже біржа закритого типу. Що вона собою являє? Для закритої біржі, яка торгує реальним товаром, характерними є дві основні ознаки: а) заборона на доступ покупців-продаців у біржове кільце; б) наявність перефирійних служб (спеціалізованої системи органів збору і добіржевої обробки замовлень за межами головного приміщення біржі). Для вітчизняних сучасних товарних бірж характерним є недорозвиненість другої ознаки. Тобто вони не мають широко розгалуженої мережі філіалів і предтавництв у різних кутках країни, що зумовлює їх сугубо регіональний, а іноді і локальний характер.

Ми розглянули види товарних бірж, які проводять операції з наявним, реальним товаром. Тобто, продавець, який продає товар на біржі, зобов’язаний мати його в наявності і поставити покупцеві в обумовлений контрактом термін. Це найпростіші біржові операції, які характерні для періодів становлення, формуання товарних бірж. Вони є пануючими на теперішніх наших біржах. Згодом виникають біржі (у США на початку 60-х років минулого століття), які починають проводити операції на строк. Ці біржі отримали назву ф'ючерсних. Об’єктом торгівлі на них виступають не товари, а контракти на їх поставку. На ф'ючерсній біржі купуються і продаються стандартизовані по кількості, якості, часу і місцю поставки товарів контракти. Причому переважають угоди з метою хеджування, тобто страхування ціни контрактного товару від ризику падіння, небажаного для виробника, або зростання, невигідного для споживача (покупця). Приклад. Клієнт закупив контракт на 100 т зерна у вересні 1992р. по ціні за 1 т 80 тис. карбованців, з умовою поставки його 1 січня 1993р. На 1 січня 1993р. ціна за 1 т зерна піднялась до 120 тис.карбованців. Покупець виграв тому, що для нього зерно обійшлося у 80 тис.карбованців. При умові зниження ціни, допустимо до 60 тис.крб., виграє виробник. Контракт на таких біржах має цілком певне товарне покриття. Тобто, продукція, яку треба поставити в певний час, повинна бути в наяності, або повинен бути документ про її придбання.

У 70-х роках нашого століття біржова торгівля вийшла на якісно новий рівень: об’єктом біржових угод (а отже і ціноутворення) стала ще не вироблена продукція. І це стало можливим тому, що тепер стандартизуються самі конктракти, а не товарні партії, що підлягали реалізації за контрактами, як це було раніше. В результаті виникла “паперова” строкова товарна біржа, де об’єктом купівлі-продажу виступає не реальний товар, а лише документи на нього. Таким чином, еволюція біржових операцій привела до виникнення не просто ціноутворюючих, але і цінострахуючих і цінопрогнозуючих бірж. (Наші біржі знаходяться поки що на першому етапі, другий і третій етап - це їх майбутнє). Контрактна система забезпечила практично повний відрив ціни від самого товару і можливість її виявлення до початку виробництва продукції. А це в кінцевому рахунку означає безтоварне хеджування, тобто страхування, ціни любих об’єктів торгівлі, в тому числі і таких, які раніше не котирувалися на традиційних товарних біржах. Зокрема, номенклатура розширяється до операцій по стабілізації курсу валют, процентних ставок по облігаціях і дивідендів по акціях. Формується універсальна торгова строкова біржа. В певній мірі така біржа виконує роль гаранта діяльності валютної і фондової біржі, приймаючи частково їх функції на себе. Створюється новий тип інтегрального ор-ганізованного ринку, який у найближчий час стане переважаючим.

Розглянувши основні віхи в історії розвитку бірж, можна відмітити, що форма і механізм функціонування біржової торгівлі зазнали з моменту їх зародження істотних змін. Від угод з наявним товаром біржі перейшли до торгівлі ф’ючесними контрактами. Ці зміни зумовлені посиленням концентрації збуту, тенденціями до монополізації біржового ринку. В сучасних умовах на біржах розвинутих країн світу зріють нові серйозні модифікації - широке застосування телефонно-телексної форми укладання угод. Бажаючий купити або продати зможе звернутися через ЕОМ на біржу і без допомоги брокерів або дилерів здійснити необхідну операцію. Отже, процес вдосконалення форм і методів біржової торгівлі продовжується.

Принципи біржової торгівлі

Хоча біржа є формою оптової торгівлі, ототожнювати її з оптовим ринком інших, небіржових товарів не можна. Біржова торгівля має свої властиві лише їй принципи, а сама біржа, як організаційна форма оптової торгівлі, виконує специфічні функції.

1. Біржові товари - це, по-перше, товари масові, легко замінні, такі, які піддаються стандартизації. По-друге, це товари, які фізично відсутні на ринку. Така організація дає можливість укладати угоди з біржовим товаром без додаткової інформації про його технічні дані і візуального огляду.

2. На біржі, на відміну від вільного ринку, існує сувора організація. Порядок і умови біржових торгів чітко регламентовані. Дотримання учасниками біржі положень регламенту обов’язкове. Винні у порушенні регламенту підлягають штрафним санкціям, аж до виключення з членів біржі.

3. На біржі застосовуються офіційно встановлені котировки. Котировка являє собою єдину ціну, яка встановлюється на біржі для кожного товару кожного біржового дня і визначається: а) по укладеним угодам; б) на основі ринкової кон’юнктури, співвідношення ціни покупців і продавців.

Біржові угоди

Операції на біржі здійснються у вигляді угод, які укладають між собою її учасники (покупці, або їх представники, дилери, продавці). В основному на товарних біржах світу укладаються два види угод: а) угоди на наявний (реальний) товар; б) строкові (ф’ючерсні) угоди.

Угоди на реальний товар завершуються переходом товару від продавця до покупця. Це означає, що продавець, який продав товар на біржі, зобов’язаний мати його в наявності і доставити покупцеві в обумовлений контрактом строк. Залежно від строку поставки угоди на реальний товар поділяються на угоди з негайною його доставкою і угоди з доставкою його в майбутньому (форвардні угоди). Форвардний контракт носить індивідуальний характер. Тобто, в ньому кількість, якість продукції, час і місце її поставки встановлюються в процесі укладання кожної угоди.

Ф’ючерсні (строкові) угоди передбачають передачу товару з оплатою грошової суми через відповідний строк за ціною, вказаною в контракті. ГІри укладенні ф’ючерсного контракту узгоджуються лише дві основні умови: ціна і термін поставки. Інші умови є стандартними і визначаються біржовими правилами. Ф’ючерсний контракт - це специфічний біржовий товар. Він передбачає купівлю права на партію товару по ціні, що склалася в момент здійснення угоди, при умові, що сам товар відвантажується продавцем після перетворення ф’ючерсної угоди в угоду з реальним товаром. Ф’ючерсні контракти можна перепродувати за поточною ринковою ціною, що склалася на конкретній товарній біржі. Здійснюються вони в основному не для придбання майнової власності на той чи інший вид реального біржового товару, а з метою страхування (хеджування) угод з наявним товаром від цінового ризику або отримання різниці від зміни цін при перепродажу чи ліквідації угоди. В сучасних умовах ф'ючерсні угоди стали основним видом угод на товарних біржах світу. Так, їх питома вага у загальному обсязі біржових операцій сягає 96-99%. З 60 зарубіжних товарних бірж лише 3-4 здійснюють торгівлю реальним товаром.

Українські товарні біржі знаходяться на стадії становлення. Тому на них переважають угоди на поставку реальних цінностей. Щоб перейти до торгівлі ф’ючерсними цінностями необхідно створити певні передумови для таких операцій. Що мається на увазі?

І. Забезпечення однорідності товару, який може реалізуватися через ф’юнчерси. Велика номенклатура на вітчизняних товарних біржах (3000 і більше назв на одних торгах) зменшує довіру до ф’ючерса. На всіх біржах світу одночасно продається не більш як 300 видів товару.

2. Досягнення стійких якісних характеристик товару.

3. Стандартизація та уніфікація ф’ючерсних контрактів.

4. Введення біржової одиниці, тобто стандартизованої величини партії товару, яка буде відповідати одному ф’ючерсному контракту.

Основні типи угод, які найчастіше зустрічаються на біржах США і Західної Європи подані у схемі 23.

Схема 23. Види (типи) угод на товарних біржах

Організаційно-правові основи товарних бірж

Функціонування товарних бірж в Україні регламентується Законом “Про товарну біржу”. Згідно Закону товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність. Вона діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою. Тобто, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування. Організаційно товарна біржа створюється, як правило, у формі акціонерного товариства закритого типу. А це означає, що біржові операції дозволяється здійснювати тільки,членам біржі або їх представникам - брокерам. Ллє вона може формуватися і у формі відкритого акціонерного товариства. Товарні біржі України від свого імені не займаються комерційним посередництвом і не мають на меті одержання прибутку. їхні функції, регламентовані Законом, описані у схемі 24.

Схема 24. Функції товарної біржі

 

Майно товарної біржі формується за рахунок пайових вступних і періодичних внесків; надходжень від біржових операцій і надання послуг підрозділами біржі; штрафів за порушення статуту біржі та правил торгівлі; інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

Біржовий комітет здійснює управління в періоди між загальними зборами членів біржі. До компетенції біржового комітету відносяться: керівництво усіма справами біржі, контроль за діяльністю виконавчої дирекції, за виконанням засновницького договору, статуту, рішень загальних зборів, здійснення представницьких функцій, прийняття рішень по створенню і припиненню діяльності філіалів і представництв і т.п. З членів біржі біржовий комітет формує арбітражну і котирувальну комісії.

Для здійснення оперативного управління біржевою діяльністю створюється виконавча дирекція біржі, яка є її розпорядчим органом і підзвітна загальним біржовим зборам, а у періоди між ними - біржовому комітету. Очолює виконавчу дирекцію генеральний директор, який наймається біржовим комітетом на контрактних засадах. Структура органів управління товарної біржі представлена на схемі 25.

Схема 25. Структура органів управління товарної біржі