Ринкова економiка

1.4.3. Загальна інфраструктура ринкової економіки

1.4.3. Загальна інфраструктура ринкової економіки

Загальна інфраструктура обслуговує ринкову економіку в цілому. Що в неї входить? З певною мірою умовності сюди можна віднести: грошову, фінансову, кредитну і податкову системи.

Грошова система

Гроші і грошова система

Гроші виступають основним інструментом функціонування ринкової економіки. Це обумовлюється тим, що вони опосередковують всі економічні відносини людей з приводу купівлі-продажу результатів їх діяльності.

В чому ж полягає тайна грошей і чому саме вони виступають посередниками між людьми, які вступають між собою у мінові відносини? Відповідаючи приблизно на таке питання Гладстон [23] ще у середині минулого століття відзначив, що навіть кохання не зробило більшого числа людей дурнями, як мудрування з приводу суті грошей. Проте, після з’ясування К.Марксом походження грошей із самого товару, таємниця з них була знята. Він показав, що свої функції обслуговування товарного обігу гроші могли виконувати в силу того, що вони були втіленням людської праці. Саме це надавало їм властивості загального еквіваленту. З появою грошей весь товарний світ розділився на два полюси: на одному полюсі гроші, як втілення суспільної праці, на другому - всі інші товари, як втілення індивідуальної, приватної праці. Обмін товарів на гроші - це, по суті, визнання суспільством індивідуальних, приватних затрат праці. Отже, гроші являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту цінності (вартості) надається реальність, конкретність, дійовість.

Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично формується в країні і закріплюється її законами. Ця система включає в себе ряд взаємопов’язаних елементів:

а) масштаб цін [24] національної грошової одиниці, який забезпечує її купівельну спроможність;

б) певний порядок карбування національних монет;

в) емісія державних грошових знаків і порядок їх обігу (забезпечення, випуск, вилучення);

г) організація і регламентація безготівкового обороту;

д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів (казначейство), центральний емісійний банк).

Сучасна грошова система є результат багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Як вона сформувалася? Історії відомо три типи загальних еквівалентів: товарний, металево-чеканний і емісійний (вексельно-депозитний). Тобто, спочатку грішми були товари (товаро-гроші) - худоба, зерно, хутра, прикраси тощо. Згодом в якості грошей стали виступати благородні метали (золото, срібло) [25]. Основним видом грошей цього періоду були монети [26].

І, нарешті, виникають кредитні гроші у формі паперових грошей (казначейські білети, банкноти), банківських рахунків, чеків, кредитних карток, електронних грошей.

Відповідно до цього формувалися і грошові системи. Якщо на першому етапі, коли в якості грошей виступали товари, про грошову систему мови не могло бути, то двом останнім типам загальних еквівалентів (металево-чеканному і емісійному) відповідають і два види грошових систем: металева і кредитно-грошова.

Розквіт металевого грошового обігу припадає на епоху “золотого стандарту”, тобто періоду золотого монометалізму, який найбільшого розвитку набув у 20-ті роки ХІХ ст. в Англії і став у 70-ті роки міжнародним. Золотий монометалізм проіснував у національному грошову обігу до 30-х, а у міжнародному до 70-х років XX ст., поступившись місцем нерозмінним на золото кредитно-паперовим грошам.

Кредитно-грошова система суттєво відрізняється від попередньої. Якщо товарні гроші, або гроші з благородних металів виконували роль загального еквіваленту тому, що вони самі були втіленням людської праці, тобто самі мали вартість, то кредитні гроші отримують “вартість” лише тому, що вони обертаються, тобто тому, що заміщають в обігу реальні гроші. Отже, кредитно-паперові гроші - це всі види грошей, які не мають внутрішньої товарної вартості. Іноді їх називають фідуціарними грішми, тобто заснованими на довір’ї [27].

Кредитні гроші узагальнююче поняття. До них входять різні види грошей, які об’єднуються у дві великі групи: готівкові і безготівкові (депозитні) гроші.

Готівкові гроші

Готівкові гроші - це переважно паперові гроші у вигляді банкнот і казначейських білетів. До них відносяться і різного роду грошові сурогати: державні цінні папери , українські купони і розмінна (білонна) монета.

Паперові гроші - це грошові знаки, які випускаються в обіг з метою заміни металевих грошей. Вперше паперові гроші з’явилися в Китаї. Зокрема про них згадує мандрівник Марко Поло, який відвідав Пекін у 1286 р. У Західній півкулі їх починають використовувати спочатку у Північно-Американських колоніях Великобританії в кінці 17 ст. За часів Великої французької революції масовий їх випуск розпочався в Європі. В Росії перші паперові гроші (асигнації) були випущені в обіг при Катерині II у 1769 р. Спочатку паперові гроші виступали у вигляді казначейських білетів, тобто грошових знаків, які випускалися державним казначейством для власних потреб і наділялися примусовою купівельною спроможністю. Починаючи з 17 ст., паперовий обіг поповнюється банківськими білетами - банкнотами. Банкнота - це вексель банку. Спочатку банкноти випускалися комерціними банками і були розмінними на золото. Із середини XIX ст. з'являються нерозмінні банкноти, випуск яких доручається державою центральним емісійним [28] банкам. Саме нерозмінна банкнота і є основою сучасної грошової системи.

Основою для емісії банкнот є: по-перше, вартість товарної маси, що виробляється в країні; по-друге, боргові зобов'язання держави перед центральним банком у вигляді урядових цінних паперів; по-третє, запаси іноземної конвертованої валюти. Отже, Україні, щоб мати свої гроші, необхідно: а) забезпечити стабільно високий рівень виробництва високоякісних і конкурентно-здатних товарів і послуг; б) подолати дефіцитність державного боргу (зовнішнього і внутрішнього);

в) забезпечити приток у країну іноземної валюти і концентрацію її в структурах центрального емісійного банку. Без цього будь-які спроби ввести свої гроші приречені на поразку.

Різновидністю паперових грошей (за своєю природою) є білонна, або розмінна монета. Це така монета, у якої вартість металу, витраченого на її карбування, менша зазначеного на ній номіналу. Білонна монета у країнах Заходу випускається казначейством (Мінфіном) у розмірах, що визначає Центральний емісійний банк. Загальний обсяг цих грошей дорівнює приблизно 1 % загальноїсуми грошей, що находяться в обігу

Безготівкові гроші

Безготівкові або депозитні гроші це найбільш розповсюджений вид кредитних грошей, на них припадає до 90% всієї грошової маси країни. Основою цього підвиду кредитних грошей є депозит - тимчасово вільний грошовий капітал, поміщений на поточний рахунок банку. Отже, нормальне їх функціонування можливе лише в тій економіці, в якій широко розвинута кредитна і банківська справа.

Яким чином безготівкові гроші обслуговують ринковий оборот? Є декілька способів. Див.схему 17.

Схема 17. Способи обслуговування ринкового обороту безготівковими грішми

Рух безготівкових (депозитних) грошей здійснюється за допомогою певних кредитних засобів обігу і платежу. Це векселя, платіжні доручення (інкасо [29] при акцептній [30] формі розрахунків та банківські переводи), розрахункові чеки різних видів (звичайні, акцептовані, з лімітованих або нелімітованих книжок), акредитиви, кредитні картки, електронні гроші. На чековий оборот у розвинутих капіталістичних країнах припадає майже 90% депозитного обігу. Див.схему 18

Схема 18. Кредитні засоби обігу та платежу

 

Електронні гроші. Електронні гроші не є новою різновидністю грошей. Це ті ж самі безготівкові гроші, але в основі їх обігу лежить нова технологія, яка дозволяє переказувати гроші і реєструвати інформацію про ці перекази безпаперовим способом за допомогою електронних розрахункових систем. Існує декілька каналів використання електронних грошей: автоматизована розрахункова плата; система автоматизованого касира і система терміналів. Автоматизована розрахункова плата являє собою мережу банків, пов’язаних з одним обчислювальним центром. Автоматизований касир дозволяє проводити без участі людини ряд грошових операцій: отримання готівкових грошей, прийом вкладів, перекази з рахунку на рахунок. Електронна система розрахунків у торгових точках включає операції з дебетними і кредитними картками, а також з чеками, вона здійснюється через спеціальні пристрої - термінали. При здійсненні операції картка вставляється у відповідний термінал і сума покупки, отриманих послуг або готівкових грошей автоматично списується. Одночасно у пам’ять картки вносяться відомості про час, місце і характер операцій. Відповідні відомості зберігаються у пам’яті магазинного або банківського комп’ютера. Протягом дня ця інформація в автоматичному телефонному режимі передається до банку, де і здійснюється остаточне перерахування на рахунки.

У буденному житті ми стикаємося з проблемою певної розпливчатості розуміння грошей.

1. Гроші насамперед сприймаються як банкноти, тобто кольорові папірці, на яких написана їх вартість. Насправді ж, як було показано, такі гроші складають лише малу частину того, що під цим поняттям приховано -10-15%. Банкноти і розмінна монета (в т.ч. і казначейські білети) - це готівкові гроші в обігу, з допомогою яких обслуговуються дрібні угоди, в основному між роздрібними магазинами і індивідуальними покупцями. Основна ж маса угод (до 90%) в ринковій економіці здійснюється через банківські рахунки. Лише так розраховуються між собою підприємства і організації, так обслуговуються і індивідуальні покупки, якщо оплата здійснюється за допомогою чекових книжок, кредитних карток або електронних грошей. Структуру сучасних грошей можна зобразили схемою. Див схему 19.

Схема 19. Структура сучасних грошей

2. І досі панує думка, що паперові гроші мають золотий зміст, тобто заступають в обігу певну кількість золота. В дійсності в основі сучасного грошового обігу не лежить ні золото, ні будь-який інший товар. Грошова маса у розвинутих країнах сьогодні формується на основі кредиту. Це означає, що банківська сфера, відкриваючи кредит підприємствам, організаціям, окремим особам, тим самим “викидає” у господарську систему додаткову кількість загальних купівельних засобів, створює нову грошову масу.

Фінансова і податкова системи

Гроші обслуговують всі ринкові відносини, охоплюють всі сфери і рівні ринкової економіки, де відбуваються процеси перетворення товарних форм у грошові і навпаки. А це передбачає наявність певного організаційного механізму, який забезпечує нормальне функціонування грошової маси. Таким механізмом є фінансова система. Вперше термін “фінанси", що означає грошовий платіж, став застосовуватися у ХІІІ-ХY ст. в Італії при грошових торгових розрахунках і в банківських операціях. Згодом термін утверджується як поняття, пов'язане із системою грошових відносин, утворенням грошових ресурсів, які держава мобілізовувала для виконання своїх функцій. У сучасних умовах фінанси - це сукупність економічних відносин, які опосередковують утворення, розподіл і використання фондів грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту і національного доходу.

Основу фінансової системи країни складають центральний і місцевий бюджети. Саме бюджет дає державі можливість вирішувати ті соціально-економічні проблеми, які не в стані розв’язати механізм ринку. Що мається на увазі? Через бюджет (податки і видатки) відбувається перерозподіл доходів з тим, щоб забезпечити певну справедливість, здійснюється фінансування соціальних програм (освіта, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення тощо), оборони, державного управління, фундаментальної науки. Серед бюджетних статей є витрати, пов’язані з рішенням регіональних, структурних та інших проблем загальнонаціонального порядку.

В той же час, бюджет не повинен бути перевантаженим надмірною централізацією економічних, соціальних функцій. Тому що, чим більше функцій, особливо господарських, бере на себе держава, тим більше вона повинна концентрувати в бюджеті грошових коаїтів. А основним джерелом цих коштів є податки. Отже, централізація господарських функцій в руках держави неминуче веде до посилення податкового пресу, що певною мірою підриває підприємницьку ініціативу. Тому в країнах з розвинутою ринковою економікою, розміри бюджету намагаються утримати у таких обсягах, які дозволяють державі робити те, що не може зробити ринок, і не більше. Цим виключається необгрунтоване втручання держави в економіку. Перетворення бюджетних асигнувань у капіталовкладення допускається лише в особливих випадках, коли реалізуються цільові народногосподарські програми, які ретельно контролюються законодавчими органами. В ринковій економіці ті, хто шукає джерела фінансування інвестицій, звертаються не до уряду з його бюджетом, а до банків і фондової біржі.

Податкова система

Основним джерелом формування доходної частини державних і місцевих (муніципальних) бюджетів в умовах ринкової економіки є податки. Тому виплата їх учасниками ділових відносин справа необхідна, хоча і не дуже приємна для платників.

Податки - це обов’язкові, нормовані платежі в державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи. В Україні сучасна податкова система включає такі види податків: для підприємств основними є податок на доход (прибуток) і на добавлену вартість; обов’язкові платежі у фонди соціального страхування, Чорнобиля, стабілізації і зайнятості, а також на спорудження шляхів сполучення; основним податком для населення є прибутковий податок. Крім названих податків існує ще ціла система акцизів (непрямих податків), а також платежів як у державний, так і в місцеві бюджети, які регламентуються законодавчими актами різних рівнів. Всі податки і платежі, які оплачують господарюючі суб’єкти і населення, складають податкову систему.

Слід відзначити, що існуюча в Україні податкова система не є ідеальною і вимагає вдосконалення. Необхідність вдосконалення диктується об’єктивними причинами. Справа в тому, що з кожним кроком в бік ринкової економіки в обсязі бюджетних доходів буде збільшуватися частка прибуткових податків із фізичних осіб і падати частка податків на підприємницький прибуток. Це відбудеться тому, що держава, відмовляючись від адміністративного регулювання цін, вже не зможе використовувати їх з метою перерозподілу доходів. Все навантаження ляже на бюджет. А щоб бюджетний механізм був у змозі забезпечити будь-кому додаткові доходи, їх спочатку треба у когось взяти. Здійснюється це з допомогою ефективної системи прибуткового оподаткування, роль якого буде в майбутньому зростати. Оподаткування прибутку з часом стане більш ліберальним, даючи можливість підприємствам вести повноцінну інвестиційну діяльність.

Кредитна система

Кредит

Ринкова система може нормально функціонувати лише тоді, коли по її судинах постійно циркулюють грошові потоки (готівкові і безготівкові). Безперевність цієї циркуляції забезпечує кредитна система. Що вона собою являє? Кредит (від латинського “кредо” - вірю) є форма руху грошового капіталу, який надається в позику на умовах повернення і прибутковості. Наявність кредитних відносин передбачає, з одного боку, тимчасово вільні грошові капітали, власники яких готові надати їх на певний строк, за певну винагороду (процент), а з другого - підприємців, бажаючих тимчасово використати їх у своїй виробничій діяльності.

Існує декілька форм кредиту, основними серед них є: комерційний і банківський. Див.схему 20.

Схема 20. Форми кредиту

 

Комерційний кредит - це кредит одного підприємця іншому у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або надані послуги. Інструментом такого кредиту є комерційний вексель [31], в ціну якого входить ціна товару (послуги) плюс процент. Банківський кредит надається банками та іншими кредитно-фінансовими закладами підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових сум. Різновидністю комерційного або банківського кредиту виступає споживчий кредит. Чому різновидністю? Тому, що, з одного боку, об’єктом цього кредиту виступають товари довготермінового користування (меблі, автомобілі, холодильники, телевізори і т.д.), а з другого банківські позики на споживчі цілі (наприклад, на будівництво або придбання житла). Виділяють також державний кредит, тобто будь-який кредит, де суб’єктом (кредитором або позичальником) виступає держава, та іпотечний кредит, тобто довгострокові позики під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових будівель).

Банки

 

Ядром кредитної інфраструктури є банківська система. Банк є особлива організаційна Одиниця - бізнесу, яка виступає посередником між кредитором і позичальником. Сферою діяльності банків є операції з позичковим (грошовим) капіталом. Діяльність банків пов’язана з виконаням трьох видів операцій. Див.схему 21.

Схема 21. Операції банків

 

Пасивні операції - це операції, посередництвом яких утворюються ресурси банків: внески і позичені гроші; емісія заставних листів, банківських і комунальних облігацій, а також довгострокові позики у кореспондентів [32] банку.

Активними операціями банку називається його діяльність, пов'язана з розміщенням грошових ресурсів банку, тобто надання їх у кредит. Причому кредити можуть надаватися як у вигляді грошових позик, так і у вигляді зобов’язань банку гарантувати платежі клієнта. В останньому випадку банк не надає грошові позики, а, лише обіцяє здійснити платежі у разі, якщо позичальник не зможе оплатити свої зобов’язання.

Комісійними операціями називається посередницька діяльність, яка не викликає кредитів з боку банку і не є джерелом надходження коштів на його рахунки. До таких операцій належать: платіжний оборот, операції з валютою, інкасування векселів і чеків, прийняття на збереження цінних паперів і надання сейфів для користування, управління майном і т.д.

Сукупність банків та інших кредитно-фінансових закладів, що здійснюють мобілізацію вільних грошових ресурсів і надають їх у позику, називається кредитною системою. В кредитну систему входять банки, інвестиційні та страхові компанії, фонди. Див.схему 22.

Схема 22. Кредитна система

Ми закінчили розгляд елементів інфраструктури ринкового господарства. Торгові підприємства, біржі, банки, кредитні і бюджетні заклади надають ринковій системі організаційну завершеність, з’єднують виробників і споживачів у єдиний господарський процес. Учасниками його може стати кожний, а от досягти успіху зможе лише той, хто оволодіє законами ринку.